У своїй діяльності все козацтво керується Чотирнадцятириком (чотирнадцять раз речу), котрий єпрадавніми нормами козацького Звичаю. В грудні місяці року 1992 в місті Одесі отаманська Рада, а влипні місяці року 1994 в місті Києві УІ позачергова Велика Рада Українського козацтва затвердилиЧотирнадцятирик як Звичай Українського Козацтва.

… Козаки, козаччина – душа народу. Здавна і дотепер спосіб самоорганізації та саморятування у лихоліття на старожитньому Звичаю козацького Слова.

Згадаймо прадідівський наш Заповіт, його Чотирнадцятирик:

—                     По найбільш важливих питаннях на вимогу козаків скликається
Загальна Рада (Коло).

—                     Постійна змінність старшини.

—                     Беззастережна дисципліна обраній старшині.

—                     Наказ Кола Отаману на рік чи на три.

—                     Контроль за старшинською Чорною Радою.

—                     Громада є власником усього, що знаходиться в межах її території за
виключенням того, що вона визнала приватною власністю.

—                     Всі власники.

—                     Якщо артільно володіємо чимось і великої потреби уживаємо, то
рівнопаєво щоденним погодинним утвердженням та виборно-
змінною управою (Отаманом).

—                     Вилучення нероб та п’яниць з паєм чи за бажанням.

—                     Заборона найманої праці.

—                     Земля не продається. Підприємства не можуть бути іноземною
власністю і сплачують частку в громадську скарбницю на
відновлення землі.

—                     Діти мають пільги при вступі до козацьких офіцерських училищ (які
опікуються козацтвом).

—                     Обов’язкова наявність зброї в козацькій громаді.

—                     Служба ЗЕМЛІ–MATEPI, а не уряду. ЗАХИСТ.

Все інше – не козацтво, а підступ і шароварництво плюгавців. То ж не створюймо своїх козацтв у сусідніх країнах з своїх співвітчизників. Не робімо їх ворогами тієї МАТЕРІ–ЗЕМЛІ. Поведем у своїх краях за власний, а не чужий інтерес боротьбу!

—                     Тримайся Христа, і над усе бережи Присуд Козацький. Якщо сумнів
маєш і не знаєш, як тобі діяти – роби за Присудом і будеш правий, бо Присуд

—                     у собі має Біблію, Звичаєвий уклад і Волю Ради. Пам’ятай сам і онуків навчи Козацький присуд завжди об’єднує і зміцнює Рід, Громаду і Козацтво!

—                     Душу поклади за друзів і братів своїх. Як будеш відповідати Родові товариша, якому міг допомогти і якого залишив без допомоги? Будь Козаком!

—                     Люби працю, не ледарюй, щоб не побиратись. Живи від власної праці, знева­жай лінощі, не прагни дармового хліба!

—                     Пам’ятай! Хто тебе годує, той тобі і господар!

—                     Шануй і бережи свою сім’ю, вона основа твого Народу. Сім’я — святиня шлюбу, служи їй за приклад. Голова сім’ї — Батько, з нього відповідь за все.

—                     Сім’я не може вмерти! Будь Козаком!

—                     Живи у Присуді. Не дай тобі Бог підпасти під засудження Присуду і тим більше стати над Присудом. Козаком треба народитись! Козаком треба Стати! Козаком необхідно бути! Пам’ятай про це завжди, онуки пока­жуть, хто ти є!

—                     Шануй заповіді Козацького братства, бо Братство – це основа перемоги. На добрі взаємини тих, хто живе чи працює разом, засновані на довірі та самопожертві.

—                     Козацьке братство довіряє душу, жертвує життя.

—                     На службі дружба бажана, а братство обов’язкове.

—                     Обов’язок дружби схиляється перед обов’язком братства.

—                     Обов’язок братства схиляється перед обов’язком служби Богові, Козацтву і Батьківщини.

—                     Честь несхильна. Нечестя заради братства залишається нечестям. Не ганьбись!

—                     Підлеглість не включає братства.

—                     Підвести братчика під відповідальність за свої вчинки — зрадити Братству.

—                     Братство права власності не зменшує.

—                     Взаємини братчиків повинні виявляти їхню взаємну повагу і товаришу­вання.

—                     Честь братів нероздільна

—                     Образа своєму братові — то зневага до Братства.

У своїй діяльності все козацтво керується Чотирнадцятириком (чотирнадцять раз речу), котрий є прадавніми нормами козацького Звичаю. В грудні місяці року 1992 в місті Одесі отаманська Рада, а в липні місяці року 1994 в місті Києві УІ позачергова Велика Рада Українського козацтва затвердили Чотирнадцятирик як Звичай Українського Козацтва.

НАШ ЗАКОН – ЗВИЧАЄВе ПРАВО

СПIЛКА ВIЛЬНИХ КОЗАКIВ

Козацтво – душа народу. Здавна і дотепер Козаччина є спосіб самоорганізації та саморятування у лихоліття на старожитньому Звичаю козацького Слова.

Згадаймо прадідівський наш Заповіт – Чотирнадцятирик:

1. По найбільш важливих питаннях на вимогу козаків скликається Загальна Рада (Коло).

— Постійна змінність старшини.

— Беззастережна дисципліна обраній старшині.

— Наказ Кола Отаману на рік чи на три.

— Контроль Кола за старшиною. Підзвітність старшини Колу.

2. Громада є власником усього, що знаходиться в межах її території, за виключенням того, що вона визнала приватною власністю.

— Всі співвласники.

— Якщо артільно володіємо чимось і великої потреби уживаємо, то рівнопаєво щоденним погодинним утвердженням та виборно-змінною управою (Отаманом).

— Вилучення нероб та п’яниць з паєм чи за бажанням.

— Заборона найманої праці.

3. Земля не продається. Підприємства не можуть бути іноземною власністю і сплачують частку в громадську скарбницю на відновлення землі.

4. Діти мають пільги при вступі до козацьких офіцерських училищ (які опікуються козацтвом).

5. Обов’язкова наявність зброї в козацькій громаді.

6. Служба Правді і Землі-Матері, а не уряду. Влада – від Бога, але уряд – від людей. Захист Віри, України і народу. Все інше – не козацтво, а підступ і шароварництво плюгавців. То ж не створюймо своїх козацтв у сусідніх країнах з своїх співвітчизників. Не робімо їх ворогами тієї МАТЕРІ–ЗЕМЛІ. Поведемо у своїх краях за власний, а не чужий інтерес, боротьбу!

7. Тримайся Христа, і над усе бережи Присуд Козацький. Якщо сумнів маєш і не знаєш, як тобі діяти – роби за Присудом і будеш правий, бо Присуд у собі має Біблію, Звичаєвий уклад і Волю Ради. Пам’ятай сам і онуків навчи: Козацький присуд завжди об’єднує і зміцнює Рід, Громаду і Козацтво!

8. Душу поклади за друзів і братів своїх. Як будеш відповідати Родові товариша, якому міг допомогти і якого залишив без допомоги? Будь Козаком!

9. Люби працю, не ледарюй, щоб не жебрати.

— Живи від власної праці, зневажай лінощі, не прагни дармового хліба!

— Пам’ятай! Хто тебе годує, той тобі і господар!

10. Шануй і бережи свою сім’ю, вона основа твого Народу.

— Сім’я – святиня шлюбу, служи їй за приклад.

— Голова сім’ї – Батько, з нього відповідь за все.

— Сім’я не може вмерти! Будь Козаком!

11. Живи у Присуді. Не дай тобі Бог підпасти під засудження Присуду і тим більше стати над Присудом.

— Козаком треба народитись! Козаком треба Стати! Козаком необхідно бути! Пам’ятай про це завжди, онуки покажуть, хто ти є!

12. Шануй заповіді Козацького братства, бо Братство – це основа перемоги. На добрі взаємини тих, хто живе чи працює разом, засновані на довірі та самопожертві.

— Козацьке братство довіряє душу, жертвує життя.

— На службі дружба бажана, а братство обов’язкове.

— Обов’язок дружби схиляється перед обов’язком братства.

— Обов’язок братства схиляється перед обов’язком служби Богові, Козацтву і Батьківщини.

— Підлеглість не включає братства.

— Підвести братчика під відповідальність за свої вчинки — зрадити Братству.

— Братство права власності не зменшує.

— Взаємини братчиків повинні виявляти їхню взаємну повагу і товаришування.

13. Честь несхильна. Нечестя заради братства залишається нечестям. Не ганьбись!

— Честь братів нероздільна

— Образа своєму братові — то зневага до Братства.

— Зло породжує зло. Твори добро – будеш пожинати благо.

14. Заповіді Козацької мудрості:

— Найліпший день – сьогодні.

— Найбiльшe багатство – здоров’я.

— Найліпша робота – та, яку любиш.

— Найкращий відпочинок – робота.

— Найбільша помилка – втрата надiї.

— Найбільша нeмiч – знeнависть.

— Найнeбeзпeчнiша людина – брехун.

— Найбільший гріх – страх.

— Найбiльшi вороги – заздрість, жадоба, скупість, жалість до самого сeбe та пиха.