Monday, 19/8/2019 | 5:50 UTC+4
Спілка вільного козацтва

Козацький кодекс честі

Козацький кодекс честі

КОДЕКС ЧЕСТІ КОЗАКА

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Даний регламент поширюється на всіх членів ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «СПІЛКА ВІЛЬНИХ КОЗАКІВ» (далі СПІЛКА) без винятку.

1.2. Членами Козацької організації можуть бути нащадки будь-яких козаків по всіх лініях, по одній лінії, незалежно від місця народження та проживання раніше, особи слов’янських національностей, християнського віросповідання, а також громадяни інших національностей та віросповідань, що вважають себе причетними за духом до козацтва та мають прагнення, без корисливих цілей, відродити культуру, побут та історичні традиції козаків в Україні.

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ

2.1. Регламентація норм поведінки козаків СПІЛКИ, спрямованих на зміцнення авторитету Організації і її виборних органів, відновлення поваги до старійшин, підняття дисципліни, нагадування про етнічні норми служивого стану для закріплення їх у свідомості кожного козака.

2.2. При будь-яких обставинах виключається неповага козака до козака, до Батьківщини, до Громади, до старійшин та до виборного керівництва, тому що це ставить під сумнів саме поняття «міцність Козацької громади» та «Козацьке братство», як руху.

2.3. Козак у Козаку вітає все Козацтво, в Отамані – Колективну волю, у старшому — досвід та традиції. Той, хто діє по іншому – ображає всіх.

2.4. Поважне відношення до старшого – це відношення до батька, командира та наставника.

2.5. Старший козак повинен надавати собою приклад бездоганної поведінки, точно дотримувати вимоги Статуту, діями та прикладом допомагати молодим. Він зобов’язаний бути з усіма щирий і простий в обігу, думати про молодого козака, як про рівного. Він не має право не зробити зауваження про провину козака та пройти мимо. Молодший козак повинен одержати від старшого, що зробив йому зауваження, прощення. При невиконанні цієї умови, Рада отаманів позбавляє козака свого розташування та лишає його, до вирішення ситуації, опіки.

2.6. Молодший козак зобов’язаний доповісти по інстанції про свою провину, приховання якої неприпустимо.

2.7. У конфліктних ситуаціях у примиренні козаків зацікавлена вся козацька Громада, вона негайно залишає всі інші справи, особливо піклується про того, хто оступився та потребує моральної допомоги. Втрата козака для громади нічим непоправна.

2.8. Козацька Громада, у якій не дотримуються Статут, Козацькі Заповіді, Кодекс Честі Козака та норми козачого гуртожитку, не має морального права на існування.

2.9. Козак, що не дотримує Статут, Козацькі Заповіді та Кодекс Честі Козака повинен залишити Організацію. Повернення до Організації можливо тільки за умовою щирого каяття та не раніше, ніж через, визначений Радою, строк.

3. ОБОВ’ЯЗКИ ЧЛЕНА КОЗАЦЬКОЇ ГРОМАДИ

3.1. Козак служить Козацтву та Батьківщині, як зобов’язує його обов’язок.

3.2. Свято дотримувати Козацькі традиції, що були заповідані нам нашими предками.

3.3. Бути хоробрим, правдивим, терпляче й охоче, з доброю волею, переносити всякий нестаток, виконувати доручену справу та допомагати друзям.

3.4. Пам’ятати, що Козаки ніколи ні перед ким, не гнули спину, ніколи не лестили і ні кого не хулили.

3.4. Підкорятися рішенням своєї Козацької громади та вищестоящим структурним органам. Берегти Честь козака та члена Козацької громади СПІЛКИ, кріпити й берегти козачі традиції, виховувати в собі та у своїх близьких високу культуру, любов до Бога та до України.

3.5. Поважати національні почуття інших народів, але надавати рішучу відсіч будь-яким проявам антикозацьких та антиукраїнських настроїв.

3.6. Козак зобов’язаний строго дотримуватися традиційного козацький однострою СПІЛКА, утримувати його в порядку, пишатися своєю формою, тому що в ній усякий бачить до якого Козацтва козак належить.

3.7. Особи, що прийняті в громаду козаків, на протязі іспитового строку, до його закінчення й прийняття в козаки форму не носять.

3.8. Своєю статтю, моторністю й хвацькістю козак повинен виділятися серед інших , як військових, так і цивільних. Він зобов’язаний пам’ятати, що він завжди Козак, як на людях так і вдома!

3.9. Дисципліна – друга мати Козаку! А складається вона в справному чиношануванні (військової ввічливості) та виконанні своїх обов’язків. Козак завжди пам’ятає відповідальність перед Богом, Батьківщиною, Прапором, Іконою та священиком, пам’яттю предків, батьками та старшими, жінкою та інвалідами.

3.10. Молодший першим привітає старшого за віком та чином.

3.11. Непорозуміння старших у тому або іншому питанні не є привід до визначення зухвалості з боку молодших.

3.12. Козак пам’ятає, що шашка без потреби не знімається з піхов, це, насамперед, тяжка, урівноважена християнською мораллю, відповідальність, що не під силу кожному.

3.13. Козак, що бере шашку за примхою, не гідний носити зброю.

4. ПРО ПОРЯДОК НАДАННЯ СКАРГИ

4.1. Козак має право на скаргу, якщо з ним поступили незаслужено або не по правді. Вона надається словесно або письмово при дотриманні наступних правил, згідно до законодавства України.

4.2. Скарга надається особисто за себе. Скарга заявляється особисто, безпосередньо старшому по чину того на кого скаржаться. Скарга повинна бути розглянута та про рішення має бути повідомлений той, що скаржиться.

4.3. Наклеп несумісний зі званням Козака, тому наклепник строго карається, аж до виключення з Організації та позбавлення усіх козацьких чинів.

5. ЗАОХОЧЕННЯ ТА ПОКАРАННЯ

5.1. Рада отаманів може заохотити козака:

* оголошенням подяки із занесенням у послужний список;

* цінним подарунком у вигляді коштів, подорожжю тощо;

* Почесною грамотою Ради;

* Козацьким Орденом або Медаллю;

* Вищою відзнакою – Іменною шашкою або кинджалом.

5.2. Рада отаманів може покарати:

* оголосити догану із занесенням у послужний список;

* відсунути від займаної посади;

* порушити питання про перевибори, якщо той, кого треба покарати, обіймає виборну посаду;

* грошовим штрафом за завдання збитків у розмірі цього збитку;

* позбавити козацьких чинів;

* виключити з членів Спілки за грубі порушення Статуту, за шахрайство, за крадіжку або замах на крадіжку, присвоєння грошей або одержання їх обманом, за образу старшого, за образу почуттів віруючих, за наклеп, за пияцтво та наркоманію, а також за дії несумісні з високим званням Козака.

6. КОЗАЦТВО ЗА ВІРУ

6.1. Духовною основою козацтва завжди була Православна віра. Козаки починали будувати станицю з будівництва церкви. Їхнім духовним життям керувало духівництво. Священик не тільки задовольняв релігійні потреби козаків, але й був для них вчителем та духовним суддею.

Нинішнє відродження Козацтва неможливе без тісного зв’язку з Православною Церквою.

6.1.1. Громаді та кожному козацькому підрозділу, за місцем їх розташування, призначається священик, що є їхнім духовним наставником.

6.1.2. При прийнятті в козаки й приведення присяги, клятва вимовляється перед Хрестом та Євангелієм у присутності священика.

6.1.3. Для духовного спілкування й морального вдосконалення кожному козакові слід відвідувати церкви, брати участь у недільних і святкових богослужіннях. Регулярно сповідатися та причащатися.

6.1.4. Звернути особливу увагу на виховання дітей і молодого козацтва в дусі Православ’я. Кожний козак повинен бути зразковим християнином у службі, у родині й побуті.

6.2. Особи інших віросповідань, які вважають себе причетними по духу до Козацтва, мають безкорисливе бажання будувати своє життя на звичаєвих засадах Козацтва та сприймати традиції, історію та культуру Козацтва, приймаються до лав Спілки Рішенням Ради, за поданням Відділу міжнародних зв’язків Спілки.

7. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

7.1. Цей Кодекс Честі Козака набирає чинності з моменту затвердження Радою Спілки.

7.2. Усі зміни та доповнення до Кодексу Честі Козака можуть бути затверджені Радою Спілки, коли вони не будуть суперечити Статуту Спілки.

 

 

 

 

Козацькі заповіді. ОСНОВИ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА.

1. КОЗАК:

* Не шукає спокою у бездіяльності.

* Не слугує грошам та не дозволяє їм владарювати над собою.

* Має здатність битися не тільки за себе, але й за інших.

* Підкоряє свої примхи розуму та волі. Пам’ятай: Воля – не свавілля!

* Сам себе стверджує воїном.

2. ГРОМАДА.

* Кожен є рівним до кожного, всі є рівними до всіх, кожен є рівним до всіх.

* Кожен стає рівним до всіх тоді, коли визнає себе козаком, коли визнає громаду та її владу над собою і коли громада визнає тебе і твою владу над нею.

* Кожен за всіх, всі за кожного.

* Відкидаючи одного, ти відкидаєш усіх. Відкинеш громаду – громада відкине тебе.

3. ВІРА.

* Козак без Бога – не козак.

* Май при собі Присуд козацькій – в ньому Святе Письмо та совість людська.

* Не вірячи громаді, ти відкидаєш її. Твоя віра в громаду – це твоя вірність громаді.

* Вір не тому, що розповідають, а тому, що бачать твої очі.

* Май власні переконання. Вірити «як усі» — означає вірити у ніщо.

4. СЛОВО.

* Твоє слово є твоєю вартістю. Тримай слово, слово козака дороге.

* Не кажи двох слів там, де від тебе чекають одне.

* Якщо можеш промовчати, не говори нічого.

* Чуй не те, що говорять, а що приховують за допомогою слів.

* Признаючи когось зі своєї громади, відповідай за його слово, як за своє.

5. СПРАВА.

* Роби все правильно і до кінця.

* Якщо ти козак, то слова «хочу», «можу», «мушу» для тебе є тотожними.

* Завжди знаходься там, де важче.

* Дай дорогу тому, хто може зробити ліпше за тебе.

6. ШЛЯХ.

* Всі шляхи козака ведуть до Бога.

* Йти прямо не означає йти у правильному напрямку. До Істини веде вузька стежка.

* Не вступай у один слід двічі.

* Якщо не можеш просуватися вперед, то хоч би впевнено стій на місці.

7. МЕТА.

* Кожний твій постріл має бути спрямований до мети.

* Мета не в тому, щоб боротися, а в тому, щоб перемагати.

* Мету, від котрої ти відмовишся, привласнить твій супротивник.

* Від досягнення малої мети не чекай великої перемоги,

* Якщо ти досяг своєї кінцевої мети, то ти вже мертвий.

8. МІРА.

* Не віддаляй себе від громади ні в малому, а ні у великому.

* Не побажаєш іншому – не отримаєш і сам.

* Вину за події свого життя покладай тільки на себе.

* Все те, що ти тримаєш у твердій руці, у тебе ніхто не відбере.

9. ГІДНІСТЬ.

* Тебе можуть знищити, але перемогти – ніколи.

* Ніколи не шкодуй свого заради Правди.

* Запропонуй допомогу нужденному, навіть коли він тебе не просить.

* Щоб ти не робив і не казав, пам’ятай: по тобі судять про твій рід, козацтво і нарід.

10. ПРАВИЛА.

* Обіцяй тільки те, що ти можеш дати.

* Не зачіпай чужого, воно для тебе мерзенне.

* Вибачай людей, але не вибачай зла.

* Відмовся від розкоші та багатства, тобі належить тільки те, що ти маєш при собі.

11. ПРИНЦИПИ.

* Немає друзів, немає ворогів – є тільки учителі один одному.

* Немає чудес — є тільки різні рівні знань.

* Немає релігії вищої за Істину.

* Перемагай з повагою.

* Душу – Богові! Життя – Батьківщині! Серце – людям! Честь – нікому!

12. ГАСЛА.

* Будьмо, гей!

* Немає щастя без честі!

* Перемога, або смерть!

* Слава Україні!

* Бог і Україна понад усе!

 

 

 

 

 

ЗАПОВІДІ КОЗАКА

Пригадаємо наші головні Заповіді, завіти предків і викликнемо з гордістю:

«Слава Тобі, Господи, що ми — КОЗАКИ!»

Козак, говорячи про себе, здавна підкреслював і виділяв триєдність:

Козаком потрібно народитися!

Козаком потрібно стати!

Козаком потрібно бути!

Відтоді знайдеш Царство Небесне й Славу в нащадках!

Цей головний принцип козачого світогляду сьогодні має потребу в роз’ясненні:

«Козаком потрібно народитися!» — перша частина триєдності підкреслює наше право на самобутність, на національну самосвідомість і культуру.

Наше право на власну історію і її трактування.

Однак, пропонована триєдність існує тільки в цілому. Кожний із цих постулатів, узятий окремо, недостатній для того, щоб вважатися Козаком.

Так, одного козацького походження, споріднення з козацтвом по крові, недостатньо, тому що сказано: «Козак — це стан духу!». Це спосіб мислення та норма життя.

«Козаком потрібно стати!» — принцип, який підкреслює, що існує моральний ідеал, до якого повинен прагнути кожний, хто веде свій рід від козаків.

Цей постулат спричинив за собою і юридичні норми, що існували в козацькому суспільстві.

Так, не козак по народженню міг козаком стати!

Тобто, життям, гідним ідеалу, можна заслужити право ввійти в Козацтво.

Службою й стражданнями заслужити право бути прийнятим у Козацтво.

При цьому, ніколи та ніде не було потрібно, щоб Козак відмовився від свого народу!

Козацтво — це стан духу!

Виховати в собі козацький дух міг кожний, хто вище служіння власному егоїзму та власному добробуту, поставив служіння Християнству і Добру, а також найважче служіння – служіння військове!

Третій постулат — «Козаком потрібно бути!» — підкреслює саме головне в нашому розумінні – життя.

Своє перебування на землі ми розуміємо як постійне служіння.

Тільки бездоганним служінням своїй Вітчизні ми зможемо вислужити в добродії Царство Небесне.

Козацтво не мислиме без Православ’я.

Тільки воно виховує нас у нехтуванні до земних благ, у пошуку справжніх духовних цінностей, у жертовному служінні народу християнському.

Кожний Козак зобов’язаний щодня пам’ятати про ту місію, що покладена на нього Господом!

Чи у праці, чи у святах, чи у буднях, чи у війні, ми служимо Господу, через служіння народу своєму, Вітчизні своїй та всім людям і тільки так Козак розуміє зміст свого перебування в цьому житті.

Отже, кожний, хто вступає у будь-яке Козацтво, повинен пам’ятати й додержуватися головних принципів козацької моральності, яка в основі своїй несе норми християнської моралі, і полягає в наступному:

* Господь створив людину по образу та подобі Своїй!

* Всі люди рівні, і немає народів більших чи малих!

* Тому ніколи не пишайся Козацтвом!

* Ніколи не вважай сина іншого народу нижче себе, будь добрий і відкритий усім — як гукнеться, так і відгукнеться.

Пам’ятай:

По тобі судять про Народ твій! По вчинках твоїм — про плем’я твоє! Будь простий, але не підлесливий! Доброзичливий, але не улесливий! Зберігай достоїнство своє, але не пишайся! Кожне твоє слово – слово народу твого, хай не буде воно в осуд його!

Сказано:

«Нема ні князя, ні раба, але всі раби Божі!». Так не буде тобі, козакові, кумира помилкового. Усім служи чесно! Будь законослухняний! Душа твоя належить тільки Богові – хай не проникне в неї зло людське!

Воля – не свавілля! Хвацькість – не розбій, а доблесть – не жорстокість. Хоробрі – завжди добрі, тому як вони сильні!

Козак! Не роби помсти! Залишай ворога свого на Суд Божий, і стане він швидкий і справедливий! Сказано Господом: «Мені помста, і Аз віддам!»

Будь вільний Душею, а пристрасті тримай в оковах, щоб не опанували вони серцем твоїм, щоб не ввергнули у безодню беззаконня!

Ніколи не воюй із слабшим, воюй тільки з тим, хто сильніше тебе! Вбивши ворога — будь ласка! Перемігши його рукою міцною, переможи його милостивим і милосердним серцем, інакше чим зупинимо ми ненависть людську!

Прощай ворогам своїм, не витрачай своєї душі на ненависть і заздрість, і Господь продовжить дні твої у світі й радості!

Вступаючи в будь-яке козацьке суспільство, не поспішай, а придивися, поміркуй, а вступивши – служи всім серцем, всією думкою. Будь-яка служба твоя буде службою народу й Богові, заради чого ти і з’явився в цей світ.

Дотримуйся правил і звичаїв народу твого. Ніколи нікого не повчай звисока, а пояснюй та радь, і тільки тоді, коли в тебе поради запитають. Тоді станиця — будь-яке козацьке об’єднання — стане хатою для тебе, батьком і матір’ю твоїми.

Шануй кожного старого батьком своїм, стару козачку – матір’ю. Так само, як і люди похилого віку повинні ставитися до тих, хто молодше, як до дітей своїх.

Кожну козачку – сестрою своєю, чию честь та достоїнство варто нести вище власної голови, кожного козака братом, кожну дитину любити й оберігати як власного.

Образа одного з козаків є образою для всіх. У випадку образи або потреби, козак зобов’язаний приходити на допомогу негайно, всіма силами й засобами, без прохання з боку того, хто потребує допомоги.

Віра в Бога є дарунок. Особиста справа кожного, вірить він у Бога чи ні. Ніхто не вправі дорікати козака за безвір’я, так само як і за релігійність. За порушення цього правила, за образу козацького звичаю призначається суворе покарання, і навіть виключення з Козацтва.

Не можна служити у півсили – будь-яку справу, доручену Радою, Отаманом або Радою отаманів, козак зобов’язаний виконувати бездоганно.

Постійно високо неси Козацьку Честь, бережи Достоїнство Козацтва, його звичаї та традиції.

Люби Україну, тому що вона – Мати твоя й ніщо у світі не замінить тобі Її.

Люби Правду, тому що вона – єдиний маяк у житті людини.

Усі, хто йде проти Вітчизни твоєї, — вороги.

Віруй твердо в правоту своєї справи, тому що Віра – єдиний камінь, на якому ти побудуєш нову Вітчизну.

Люби все, що з ранніх років увібрав у кров свою та плоть у вільних степах твоєї Батьківщини.

Клич всіх вільних і сильних уперед.

Мир, краса, любов і правда – от гасла на твоєму прапорі.

Тож нехай буде самим тяжким покаранням Козака виключення його з козацької організації.

Заповіді Козака прийняті на Вищий Раді

ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «СПІЛКА ВІЛЬНОГО КАЗАЦТВА»

 

  • Присяга козака 2
  • Присяга козака 1
About

POST YOUR COMMENTS

Your email address will not be published. Required fields are marked *